Підхід до зведення фортифікацій в Україні змінився з урахуванням «тактики ворога», повідомив міністр оборони Рустем Умєров під час спілкування з журналістами 27 червня.
За його словами, раніше фортифікації будувалися за принципом батальйонних районів оборони і ротних опорних пунктів зі значною протяжністю ходів сполучень (у два-п’ять кілометрів).
«Але тактика ворога змінилася: зараз вони не діють класичними батальйонами й ротами, здебільшого застосовуючи в ході штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем. У відповідь на зміну тактики наступальних дій противника було запроваджено нову модель – просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити і які ефективно виконують завдання оборони, стримування і нанесення вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів», – кажуть у Міноборони.
Міністр також заявив, що станом на середину 2025 року виконано понад 50% обсягів робіт, запланованих на цей рік, і фортифікаційні споруди адаптуються до пріоритетів на конкретних напрямках.
«Фортифікація – це не лише бетон і траншеї, а й адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди працює на одне: захист наших воїнів. Ми щоденно контролюємо процес і посилюємо ті ділянки, де це потрібно найбільше», – цитують у Міноборони слова Умєрова.
Раніше цього місяця народні депутати повідомляли, що на засідання Верховної Ради викликали міністра оборони Рустема Умєрова – для доповіді про фортифікації в Сумській, Харківській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
У травні проєкт DeepState зазначав, що інженерно-фортифікаційні споруди на фронті продовжують будувати, але проблема не в їх наявності, а в якості таких фортифікацій, «які мають йти в ногу з часом і плануватися на крок вперед, бо війна не стоїть на місці».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Фортифікації і російський наступ. Чого хоче досягнути Путін?