Генштаб: на фронті за добу було 154 боєзіткнення, третина – на Покровському напрямку
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 154 бойових зіткнення, близько третини з них – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 51 штурмову дію агресора у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Коптєве, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Новомиколаївка, Горіхове та Олексіївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за повідомленням, на Новопавлівському напрямку зафіксували 20 російських атак, на Лиманському – 17, на Торецькому – 16.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, загарбники завдали 79 авіаційних ударів, скинувши 117 керованих авіаційних бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 3278 дронів-камікадзе і здійснили 5902 обстріли по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського від 22 червня, Сили оборони України змогли стабілізувати ситуацію на лінії фронту в прикордонних районах Сумської області та Курської області РФ.
24 червня проєкт DeepState повідомив, що російська армія розвиває успіх на північ від Куп’янська Харківської області. З огляду на мапу, загарбникам залишається трохи більше ніж кілометр до міської межі Куп’янська з півночі.
У Херсонській області за добу через російські обстріли загинули три людини – влада
У Херсонській області внаслідок російських обстрілів за добу загинули три людини, ще 13 – зазнали поранення, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Дані наведені станом на 6:00 26 червня.
Прокудін уточнив, що через російський авіаційний удар по Таврійському, що в Білозерському районі, загинув місцевий житель 1987 року народження, а в селі Червоний Маяк загарбники атакували з FPV-дрона 55-річного чоловіка, через що він зазнав поранень, несумісних із життям. Крім того, 38-річний працівник сільськогосподарського підприємства загинув внаслідок обстрілу в Софіївці.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили дві багатоповерхівки і 16 приватних будинків. Також окупанти понівечили стільникову вежу, газопровід, господарчу споруду, складські приміщення, автозаправну станцію та приватні автомобілі», – зазначив Прокудін.
В ОВА окремо повідомили, що близько 06:30 26 червня російські військові обстріляли Дніпровський район Херсона, внаслідок чого 64-річна жінка зазнала вибухової травми, уламкових поранень голови і руки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили повідомили про знешкодження вночі 24 російських БпЛА
Російські військові в ніч на 26 червня атакували Україну 41 ударним БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 08:00 протиповітряною обороною знешкоджено 24 ворожі БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півдні й півночі країни. Вісім – збито вогневими засобами ураження, 16 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання дронів у семи локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
До 22 зросло число загиблих через ракетний удар РФ у Дніпрі і Самарі – ОВА
Кількість жертв російських ракетних ударів по Дніпру і сусідньому місту Самар 24 червня зросла до 22, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«На жаль, збільшилася кількість жертв ракетних ударів по Дніпру. На зараз їх 20. Із загиблими у місті Самар – 22», – написав він у телеграмі вранці 26 червня.
Російська армія 24 червня удень вдарила по містах Дніпро і Самар Дніпропетровської області. Серед іншого, пошкоджень зазнали понад 30 навчальних і вісім медичних закладів. Під обстріл потрапив пасажирський потяг. Раніше було відомо про 19 загиблих у обласному центрі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія за добу втратила у війні 1100 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 015 750 своїх військових, зокрема 1100 – за останню добу, такі дані станом на ранок 26 червня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат РФ, за даними командування ЗСУ, – такі:
- танки – 10968 (+1 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 22892 (+7)
- артилерійські системи – 29617 (+48)
- РСЗВ – 1425
- засоби ППО – 1188
- літаки – 416
- гелікоптери – 337
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 42153 (+107)
- крилаті ракети – 3388
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 53195 (+111)
- спеціальна техніка – 3921 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
В ООН засудили атаки РФ балістикою по густонаселених районах, що веде до «значних і передбачуваних» втрат
Десятки цивільних людей, включаючи дітей і шкільний персонал, загинули або були поранені внаслідок російських ракетних ударів по українських містах цього тижня, спостерігачі ООН із прав людини назвали ці втрати «передбачуваною» трагедією, спричиненою застосуванням балістичних ракет у густонаселених районах.
У Моніторинговій місії ООН із прав людини в Україні (ММПЛУ) нагадали, що в понеділок і вівторок щонайменше 24 людини загинули і понад 300 були поранені, зокрема 32 дитини, коли балістичні ракети вразили Дніпропетровську й Одеську області України. Атаки зруйнували будинки, школи, лікарні й інші об’єкти цивільної інфраструктури, сотні людей отримали поранення.
«Атаки були здійснені вдень, коли цивільні особи були на роботі, в поїздах або в школі», – сказала Даніель Белль, голова ММПЛУ.
«Обраний час атак зробив велику кількість жертв серед цивільного населення цілком передбачуваною», – наголосила вона.
В ООН нагадали, що 23 червня дві балістичні ракети, випущені російськими військами, вразили ліцей № 1 у Білгород-Дністровську на Одещині.
Як йдеться в повідомленні, хоча навчальний рік закінчився, персонал й учні були присутні для виконання адміністративної роботи. Внаслідок удару загинули троє працівників закладу і поранені 14 інших, включаючи двох хлопчиків. Школа, в якій навчалося понад 700 учнів, зазнала серйозних пошкоджень.
«Школа в Білгород-Дністровську не була військовим об’єктом, – сказала Белль. – Проте в неї влучили дві балістичні ракети, в результаті чого загинули освітяни і були поранені діти».
У Дніпрі й прилеглому місті Самар ракетні удари сталися 24 червня невдовзі після 11:00 і вразили промислову зону. Станом на 25 червня місцева влада Дніпра повідомила про 19 загиблих і 300 поранених, серед яких щонайменше 30 дітей.
ММПЛУ зазначає, що атаки в усіх трьох містах відбулися вдень, що істотно підвищило ризик для цивільного населення і спричинило значну кількість жертв.
За даними місії ООН, ці удари відбулися після серії інших нападів у червні, які призвели до значних втрат серед цивільного населення, зокрема в Києві 17 і 23 червня.
«Застосування балістичних ракет у густонаселених районах призводить до значних і передбачуваних втрат серед цивільного населення, що чітко видно на прикладі останніх атак, – зазначила Даніель Белль. – Поточна динаміка зростання кількості жертв відображає всю серйозність такого ризику».
В ООН додали, що кількість жертв серед цивільного населення в Україні за перші п’ять місяців 2025 року була майже на 50 відсотків вищою, ніж за аналогічний період минулого року, причому збільшення зазвичай спостерігається в літні місяці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Херсонщині через російський авіаудар загинув чоловік – ОВА
На Херсонщині внаслідок російського авіаудару загинув місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, це сталося в Таврійському, що в Білозерському районі. Поранень, несумісних із життям, зазнав чоловік 1987 року народження.
В ОВА додали, що російські військові керованими авіабомбами поцілили по житловій забудові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Щоб Путін постав перед судом, потрібна «сильна політична співпраця» – Зеленський у ПАРЄ
Перед судом має постати «кожний російський воєнний злочинець, включаючи Путіна», заявив 25 червня у зверненні до представників парламентів країн-членів ПАРЄ на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи президент України Володимир Зеленський.
«Сьогоднішня угода про створення трибуналу – це лише початок. Тепер ми повинні зробити реальні кроки для того, щоб це запрацювало. Потрібна сильна політична співпраця, щоб забезпечити те, що кожний російський воєнний злочинець постав перед судом, включаючи Путіна. Це той шлях, який ми повинні пройти. Від самого початку аж до реальних звинувачень і реальних вироків», - сказав Зеленський.
Він додав, що Гаага – ідеальне місце для того, щоб злочин агресії був зафіксований, засуджений і покараний.
Раніше 25 червня президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. 24 червня пресслужба Ради Європи повідомила, що Комітет міністрів уповноважив Алена Берсе підписати угоду, яка включає Статут Спеціального трибуналу.
У травні Комітет міністрів Ради Європи підтримав створення спеціального трибуналу для України.
У Львові, де 9 травня в День Європи зібралися делегації 35 європейських країн (міністри закордонних справ, лідери України і Ради Європи), підписали заяву щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
У лютому Єврокомісія повідомила, що правознавці ЄС, Зовнішньополітичної служби ЄС, Ради Європи, України та ще 37 країн «заклали правові основи для заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України».
Спецтрибунал щодо злочину агресії: як працюватиме
Володимир Точиловський, обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010):
Яка категорії осіб, можуть бути суб’єктами злочину агресії згідно зі Статутом?
Відповідно до статей 2((1) та 4(1)) Статуту, суб’єктом цього злочину може бути лише особа, яка обіймає посаду, що дозволяє їй фактично контролювати або керувати політичною чи військовою діяльністю держави.
Тільки така особа несе відповідальність якщо вона планувала, підбурювала, наказувала або вчиняла, або намагалася вчинити злочин агресії.
Які повноваження Трибуналу щодо так званої «Трійки» (глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ)?
Після проведення розслідування Прокурор надсилає обвинувальний акт Президенту Трибуналу для затвердження суддею досудового провадження.
При цьому, згідно зі статями 23(5) та 25(2) Статуту, якщо обвинувальний акт стосується глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ, суддя досудового провадження не затверджує обвинувальний акт і постановляє про призупинення провадження доти, доки ця особа не залишить свою посаду.
Як відбуватиметься розгляд справ Трибуналом за відсутності обвинувачених?
Відповідно до статті 28 Статуту, якщо після затвердження обвинувального акту обвинувачений не з'являється перед Спеціальним Трибуналом, Спеціальний Трибунал може проводити судовий розгляд за його відсутності.
В такому разі, у разі відмови або нездатність обвинуваченого призначити захисника, захисник призначається Трибуналом з метою забезпечення повного представництва інтересів і прав обвинуваченого.
У разі засудження за відсутності обвинуваченого, засуджена особа має право на повторний розгляд справи в її присутності в Спеціальному Трибуналі або механізмі, що прийде йому на зміну.
У Костянтинівці троє людей поранені через російський обстріл увечері 25 червня – МВА
Троє людей зазнали поранень увечері 25 червня внаслідок російського обстрілу міста Костянтинівка на Донеччині зі ствольної артилерії, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Горбунов.
«Удар прийшовся на житлові квартали, внаслідок чого постраждали мирні мешканці та приватна інфраструктура. Також внаслідок артилерійської атаки пошкоджено понад 10 приватних домоволодінь. Руйнувань зазнали фасади будівель на трьох вулицях», – написав чиновник, нагадавши, що «евакуація рятує життя».
Україна та Рада Європи підписали угоду про Спецтрибунал для розслідування злочину агресії проти України
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України.
24 червня пресслужба Ради Європи повідомила, що Комітет міністрів уповноважив Алена Берсе підписати угоду, яка включає Статут Спеціального трибуналу.
«Уперше створюється спеціальний міжнародний трибунал для розгляду злочинів агресії. Цей трибунал, створений в рамках Ради Європи, притягне до відповідальності тих, хто застосував силу на порушення Статуту ООН, застосовуючи міжнародне право без подвійних стандартів і підтверджуючи, що безпека Європи не ґрунтується на мовчанні чи безкарності, а на законі, принципах і діях», – заявив Ален Берсе.
Український лідер назвав створення трибуналу «дійсно важливим кроком»
«Сьогодні ми розпочинаємо процес створення трибуналу для суду над Росією за агресію проти України. Кожний воєнний злочинець має знати, що буде справедливість, і це стосується і Росії. Зараз ми серйозно посилюємо юридичну війну. Попереду ще довгий шлях, але в політичному плані ми вже досягли значного прогресу», – наголосив Володимир Зеленський одразу після підписання.
У травні Комітет міністрів Ради Європи підтримав створення спеціального трибуналу для України.
У Львові, де 9 травня в День Європи зібралися делегації 35 європейських країн (міністри закордонних справ, лідери України і Ради Європи), підписали заяву щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
У лютому Єврокомісія повідомила, що правознавці ЄС, Зовнішньополітичної служби ЄС, Ради Європи, України та ще 37 країн «заклали правові основи для заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України».
На фронті з початку доби відбулося 118 боїв – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 25 червня на фронті відбулося 118 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Загарбники завдали 54 авіаційних ударів, скинувши 80 керованих авіаційних бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1129 дронів-камікадзе та здійснили 4126 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться в повідомленні станом на 22:00.
Понад третина боїв відбулася на Покровському напрямку в Донецькій області.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку росіяни 40 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Коптєве, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Новомиколаївка, Горіхове та Олексіївка. В 10 локаціях бої не вщухають до цього часу», – вказано у зведенні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Зеленський прибув у Страсбург
Президент України Володимир Зеленський увечері 25 червня прибув до французького Страсбурга, де працює Парламентська асамблея Ради Європи.
Глава української держави виступить на засіданні ПАРЄ.Також із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе Зеленський підпише угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України.
Пряму трансляцію події веде Youtube-канал Ради Європи.
РФ модернізувала «Шахед», дрон отримав штучний інтелект і радіокерування – AP
Російські військові розпочали використання вдосконаленої версії іранських безпілотників «Шахед», тепер такі дрони оснащені камерами, модулями радіокерування та елементами штучного інтелекту, повідомляє 25 червня агенція Associated Press.
«Минулого тижня українські мисливці за дронами, які збирали уламки нічного штурму російських міст, знайшли зброю, яка виділялася з-поміж інших. Дрон мав удосконалену камеру, обчислювальну платформу на базі штучного інтелекту та радіозв’язок, що дозволяло оператору дистанційно керувати ним із Росії», – вказано в повідомленні.
Безпілотник мав нову технологію захисту від перешкод, вироблену в Ірані. Вартість удосконаленого апарату є високою, тому застосування таких БпЛА може обмежитися точковими атаками.
Попередні версії «Шахедів» не мали можливості змінювати маршрут або цілити в рухомі об’єкти, тому їх було легше збивати. Наявність радіозв’язку на нових дронах дозволяє оператору керувати ними в режимі реального часу, в тому числі з території Росії.
Радіокеровані безпілотники все ж залишаються вразливими до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), це дає українським військовим шанси на ефективну протидію.
Херсонська МВА повідомила про пораненого через російський удар
Російська армія обстріляла Дніпровський район Херсона, повідомила міська військова адміністрація 25 червня.
За повідомленням, до лікарні доставили 74-річного чоловіка в стані середньої тяжкості.
«Чоловік отримав вибухову травму, контузію та уламкове поранення правої стопи внаслідок скиду ворогом вибухівки з дрона близько 18.30 у Дніпровському районі», – додає МВА.
Раніше обласна влада повідомила про двох постраждалих через обстріл Дарʼївки на Херсонщині.
Читайте також: «Перетворили на кусок мʼяса, я просив не мучити, а вбити». Свідчення з окупованої Нової Каховки
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський обговорив тиск на Росію з лідерами країн Європи й НАТО
Президент Володимир Зеленський повідомив про зустріч із генеральним секретарем НАТО та лідерами країн формату E5: Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі. Вона відбулася на полях саміту НАТО в Гаазі 25 червня.
За його словами, розмова передусім стосувалася посилення протиповітряної оборони України, зокрема, перехоплювачів іранських «Шахедів».
«Окремо обговорили тиск на Росію. РФ посилює свої наступальні операції та не демонструє бажання закінчувати війну. Саме тому необхідно працювати по їхньому енергетичному та банківському секторах, проти тіньового флоту, запроваджувати вторинні санкції», – заявив Зеленський.
Читайте також: Стармер заявив, що Путіна слід змусити сісти за стіл переговорів про безумовне припинення вогню
Він подякував партнерам за рішення щодо ППО, навчальних місій із реактивними літаками та «нових пакетів допомоги».
Президент Франції Еммануель Макрон напередодні заявив про розмову із Зеленським щодо останніх російських атак:
«Хоча Україна більше ніж три місяці тому погодилася на припинення вогню, запропоноване президентом США Дональдом Трампом, Росія продовжує відкидати мир... Разом із партнерами ми продовжимо чинити тиск для досягнення міцного, тривалого та надійного миру в Україні».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час закриття саміту 25 червня назвав метою альянсу продовжувати боєздатність України сьогодні заради сталого миру в майбутньому.
Похвала Трампу й ігнорування України. Підсумки саміту НАТО в Гаазі
На саміті НАТО в Гаазі лідери країн Альянсу домовилися збільшити витрати на оборону, підтвердили статтю 5 Вашингтонського договору та залишили невирішеними сподівання України на членство. Трамп знову привернув увагу: отримав щедру похвалу від генерального секретаря Альянсу та зробив неоднозначні коментарі щодо зобов'язань НАТО.
Лідери НАТО роз’їжджаються з Гааги з новими обіцянками, чіткими посланнями й кількома незручними моментами. Ось що було найважливішим.
Лестощі Трампу
Як керівник військового альянсу, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, схоже, мав лише одне завдання на своєму першому саміті, що проходив у його рідному місті Гаазі: переконатися, що Трамп – в одній команді з усіма.
І що президент США не підніме ґвалт на кшталт того, що був у Брюсселі 2018 року. Тоді під час саміту НАТО Дональд Трамп ледве не вивів Сполучені Штати з Альянсу.
Справедливості заради варто сказати, що Рютте доклав надзусиль.
Перед зустріччю Трамп виклав у соцмережі особисте повідомлення від Рютте, де керівник НАТО високо оцінює внесок президента США у збільшення європейських оборонних витрат та його «надзвичайні» удари по Ірану.
Коли журналісти питали Рютте про цей лист, він не здався зніченим. Натомість продовжив хвалити Трампа. Під час спільного виходу до преси називав його «татком» і ще раз привітав на початку робочої сесії саміту.
«Ваше лідерство в цьому питанні вже збільшило витрати європейських союзників на один трильйон доларів з 2016 року», – сказав він Трампу, – «І сьогоднішні рішення принесуть ще більше трильйонів для нашої спільної оборони»
Президент США виглядав задоволеним. Він з ентузіазмом відгукувався про передсамітну вечерю, організовану королем і королевою Нідерландів.
Лестощі, очевидно, спрацювали: підсумкова декларація саміту була підписана без інцидентів і містила сильну лексику.
Росію визначили як «довгострокову загрозу» євроатлантичній безпеці та підтвердили відданість статті 5 Вашингтонського договору – пункту НАТО про взаємну оборону.
Далі читайте тут
Зеленський обговорив із Трампом купівлю американських систем ППО
Президент Володимир Зеленський повідомив деталі зустрічі з американським колегою Дональдом Трампом у Гаазі 25 червня. За його словами, він привітав Трампа з операцією на Близькому Сході.
«Важливо, що дії США послабили не тільки їхню ядерну програму, а й виробництво дронів. Будемо спостерігати за ситуацією».
Зеленський повідомив, що розмова також стосувалася купівлі американських засобів протиповітряної оборони.
«Обговорили захист наших людей, передусім закупівлю американських систем ППО для прикриття наших міст, наших людей, церков, інфраструктури. Україна готова це обладнання купити та підтримати американських виробників озброєння. Європа може допомогти», – заявив президент.
Трамп припускає, що територіальні амбіції Путіна більші за Україну
Президент США Дональд Трамп припускає, що територіальні амбіції лідера РФ Володимира Путіна є більшими за окупацію українських територій, але водночас повторив озвучену ним раніше тезу, що Росія хотіла б завершити війну проти Україні. Про це Трамп сказав 25 червня на пресконференції за підсумками своєї участі в саміті НАТО в Гаазі.
Трампа запитали, чи вважає він, що Путін має територіальні амбіції поза межами України, як про це заявляв голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн, Трамп відповів: «Можливо».
«Я знаю одне: він (президент України Володимир Путін – ред.) хотів би врегулювати це (війну проти України – ред.), він хотів би вийти з цього», – сказав Трамп, додавши, що Путін «помилявся» щодо свого вторгнення в Україну.